Тож, наступного року ми пішли в «Оксамит». Він завжди був бажаний, але чогось здавалося, що ми не впораємося. Але зібралися й наважилися. Виявилося, що це було одне з найбільш вдалих рішень у нашому, поки що, короткому житті :)

Перші сльози миттєво висохли. Кожне наступне тренування – це було як свято. «Як День Народження!» — казала малеча (так вона уявляє свято). Клас великий, так. Але й педагоги не слабкі виявилися :) Я вважаю, що саме в цьому секрет. А ви б подивилися б на ту малечу, коли вони всі у біленьких тренувальних тріко й коротеньких спідничках… То сльоза б була вже у вас. Сльоза радощі :)

Ось минув вже рік. Ми танцюємо на тренуваннях. Ми танцюємо вдома. Ми радісно біжимо на кожне заняття. У нас купа друзів. За минулий рік ми зробили буквально ривок. Так, так, це було не нудне «ча-ча-раз-два-три» цілий рік без перериву. Це були постановочні групові номери та загально-розвиваючі вправи. Це була база. А які костюми! Подивіться! Серед тигрятків є моя доця :) Сьогодні ми провели вже другий показовий виступ за рік!

А ваша дитина теж спокійно і з радістю виходить на сцену перед великим залом? Вона навчається гармонії і красі? Спортивна складова входе у її повсякденне життя? Вашу родину теж накриває хвиля задоволення від виступів діток? Ні? Тож, вам прямий шлях в неймовірний, неперевершений, кращий у світі Зразковий хореографічний колектив ОКСАМИТ :)

Більше фото з виступу Оксамиту на Фейсбук…

Більше фото з виступу Оксамиту на Фейсбук…