Що це? Це кемпінгове містечко ВОП «Душа Півдня» на острові Джарилгач. ВОП — волонтерський опорний пункт :) Запрошуються для безкоштовного відпочинку ті, хто усі ці роки будував та бився за Україну. Дійсно безкоштовно? Так, безкоштовно. Є, правда, одна умовність — треба купувати газ для приготовлення їжі на плиті, бензин для генератора, тощо. Тож, якщо ви будете користуватися загальною кухнею, то треба буде трохи скинутися десь з розрахунку 10 (десять) грн. на добу за родину. Як записатися, як дістатися, до кого звертатися, що брати з собою — читайте нижче.

На відпочинок у містечку вас запишуть Олександ Діордієв та Голобродський Олександр. Тут є ще одна умовність — оскільки пропозиція діє лише для воїнів АТО та волонтерів, повідомляйте відразу про себе достатньо інформації. Бо тут, у Миколаєві, ми друг друга давно усіх знаємо, та вже ледь не куми і лише по прізвищу або позивному вже вигукуємо: «О, брате! Приїжджай, чекаємо!». Але, якщо ви з іншого міста, то знадобиться коротка перевірка — хто ви, з якого підрозділу, тощо. Не ображайтесь, будь ласка — така перевірка дійсно потрібна, щоб до містечка не потрапили випадкові гості. Зате уявіть собі атмосферу, коли у одному місці збираються люди, для яких Україна — найвища цінність у світі. Свої серед своїх — це просто магія спілкування. Для бійців — це лікувальна магія! Пісні під Чумацьким Шляхом, метеори по зоряному небу, кришталеве море, дружня обстановка взаємоповаги та взаємодопомоги — все це ви відчуєте.

На острів Джарилгач від Скадовська ходять катера. Але треба сідати лише на ОМ-104. Він відправляється від пірсу біля морпорта о 07:30, 10:45, 15:50, а у зворотному напрямі, з острову, о 08:55, 14:15, 17:30. Вартість переправи на теплоході — 80 грн. Саме зараз організатори містечка домовляються з власником теплоходу про зниження вартості для АТО-шників. Так що, плануючи поїздку, перепитайте про це. Можливо вже дешевше, якщо ви назвете «промо-код» :) Вартість дороги до Скадовська розрахуйте залежно від місця відправлення. Наприклад, маршрутка від Миколаєва коштує 180 грн.

Що брати з собою? Якщо вже край скрутно і ви не встигаєте підготуватися під час короткої відпустки з фронту — приїжджайте просто так. Вам будуть раді и ви знайдете тут усе потрібне. Якщо є час і можливості, то бажано взяти з собою якийсь запас їжі на власний розсуд — тушонку, овочі, печиво, каву, цукор, тощо. Близько від причалу є супермаркет АТБ, тож більшість продуктів можна купити прямо перед подорожжю. Тушонку беріть лише ту, яку самі вже куштували і знаєте її якість. З речей беріть туристичний килимок (каримат) та спальний мішок. Обов’язково беріть з собою персональний посуд — чашку, тарілку, ложку. Воду НЕ беріть. Поруч з кемпінгом є потужне джерело корисної води і її вистачає на будь які потреби. Зверніть увагу — у кемпінгу зараз 5 будиночків. Якщо на момент вашого звернення вільного місця у будиночку не буде, то ви можете приїхати з власним наметом!

Організатори особливо наголошують на проханні не брати алкогольні напої — у містечку діє «сухий закон». Тим більше буде задоволення, повернувшись з відпочинку напеченими на сонці й просоленими до кісток, відкрити вже у місті запітнілу пляшку пива :)

Взагалі, Джарилгач — це для тих, хто любить безкомпромісний відпочинок. Море — так море! Більше нічого. Нема набережної, нема дискотек, нема бару, іноді нема зв’язку. Лише море, пісок та сонце. Але вже цього так багато, що нічому іншому просто нема місця :)

Від самого початку створення, у організаторів склалися робочі стосунки з співробітниками Джарилгацького заповідника. Містечко розташоване на кордоні заповідної та рекреаційної зон, та для небайдужих людей тут багато справ — слідкувати, щоб дикі туристи не ламали дерев, щоб не ображали тварин, не смітили. Про острів треба дбати! І тут ВОП «Душа Півдня» як раз на своєму місці. Вже є домовленість з єгерями про спільну акцію по збору сміття з острову по завершенню сезону відпочинку. Приєднуйтеся!

А щодо тварин, які живуть на острові, то так — їм не легко від напливу відпочиваючих. Звичайно вони тут не лякливі і запросто можуть поруч з вами користуватися джерелом. Але вже надто багато туристів розставляє свої намети на острові і не усі з них адекватні люди. Оленів чи муфлонів можна лише здалеку побачити у степу. Або у господарстві заповідника. Острів — закрита для ротації тварин територія і це негативно відбивається на популяції. Тож місцеві єгеря відловлюють згідно плану деяких тварин, щоб проводити штучну ротацію з іншими заповідниками України.

Лише кабан Ушлий зі своєю великою сім’єю почувається досі справжнім хазяїном острову і не соромиться прийти попити водички разом з людьми на заході сонця. Не лякайте їх! Вони геть безпечні! Усі розповіді про напад кабанів на людей на Джарилгачі — глупі казки. Соромно дивитись як чийсь джек-рассел-тер’єр відганяє свинку від водопою, а його власники зі своїми товаришами стоять поруч і ржуть над цим. Усі такі модні, в строкатих одягах, з гламурними зачісками. Особливо гірко від того, що ці дебіли розмовляють українською мовою. Тож допомога нашого кемпінгу потрібна заповіднику! Засранців треба ставити на місце!

Про організаторів кемпінгу. Я вибачаюсь, що не зможу перерахувати усіх причетних. Когось я просто не знаю. Розробили ідею й організували створення кемпінгу Олександ Діордієв, Олександр Голобродський, ГО АРР «Причерноморье», ГО «Коло-медиа» та Громадська Організація «Родина Героїв Небесної Сотні» . Ігор Баклажков, перший домик вже носить твоє ім’я. Хлопці, можливо ви дивитесь на зроблене якось інакше й самі ще не відчуваєте величі створеного. Я знаю, що справжні люди так і живуть — можеш зробити добру справу? Зроби! Але створення ВОП «Душа Півдня» — це справжня велика справа, про які варто розказувати людям. Щонайменше — у моєму власному рейтингу це справа року! Костя Смоленський, ти як першовідкривач і майже абориген, будеш свідком :)

І ця справа ще не завершена. Кемпінг тільки піднявся на ноги, він розвивається й потребує допомоги. Багато чого потрібно — й фінанси, й строй-матеріали, й плавзасоби для транспортування на острів та з острову та таке інше. Але ще потрібні гарні пропозиції! Для бійців, що будуть відпочивати на острові потрібні психологічні заняття, арт-терапія, майстер-класи, тощо. Тож, якщо ви фахівець і готові пожити у кемпінгу та попрацювати безкоштовно, то зв’язуйтеся з організаторами. Тільки вже відразу по справі — не «я хочу», а складіть докладний план реального заходу і пропонуйте.

Тож, приєднуйтесь. Враження гарантовані! І підписуйтеся на сторінку кемпінгу…

Більше фото на Фейсбук…

Більше фото на Фейсбук…

Більше фото з цієї вилазки на Чорноморську косу на Facebook…

Більше фото з цієї вилазки на Чорноморську косу на Facebook…

Попередні роки на Тилігульскому лимані тут… і тут…

Попередні враження з Чорноморської коси тут…, тут… і тут…

А вы говорите – у нас некуда туристов возить! Та! Елки-палки, только на такие рыбацкие фелюги престарелым американским туристам можно билеты продавать! На Березани их высадить и рассказать про путь из варяг в греки «мимо острова Буяна». Шоу устроить – как Головатый с козаками на приступ идут – все такие с оселедцями, с пистолями, саблями и пиками. Потом ухой всех накормить и пофоткаться на козацких чайках. А еще в Ольвию свозить, там фестиваль покрутить – как скифы зерно на ярмарку привезли. В 60-ю Школу на утренник :) Да! А что вы думали? Имхо, это будет продаваться. В ДК «Молодежный» на выступление народных коллективов – это вообще кого угодно заведет. В Актовский каньон. На рафтинг в Мигию. Шлюпочный поход на Кинбурн. На воздушных шарах можно полетать, чтобы окончательно офигели от нашей красоты. Из яхтенных регат настоящее шоу устроить. На Ивана Купалу околдовать чопорных европейцев черными бровями и очами :) И т.д. и т.п….

Нечего у нас смотреть? Вы все еще так думаете? Та ладно! А где больше можно посмотреть, чем у нас?

Кристальная вода, пляж мечты, на котором кажется уже самый тупой прозреет и поймет, что гадить тут нельзя. Но нет – тут же в траве валяются пустые бутылки из под пива. Наверное ж, еще в баркасе бухать начали. А! Нет! Не бухать! «Отдыхать» — вот так они это называют. И пока дошли до косы, то уже «отдохнувшие» выгружались…

Меленькое озеро, теплая вода, а летом прям вообще лягушатник для самых маленьких. Лебеди. Пеликаны. Цапли. Бекасы из под ног выскакивают. Ветер травку клонит и воду рябит. Так бы и стоял на берегу, выравнивая огорчения прожитых лет. Но нет – берег усеян пустыми бутылками «беленькой» на каких-то там бруньках. Лечились, наверное, бруньками. Гады! Нашли место же. Уже б из родного гэнделя в городе лучше бы не выходили.

Гадят и гадят. Как все это прекратить? Штрафы? Большие штрафы? Но за всеми же не уследишь. Сколько там егерей на всю Косу… Хотя, вот движ какой-то по этой теме пошел. Вот, Николаевская Государственная Областная Администрация, Офис Развития Николаевщины, Национальный Природный Парк Белобережье Святослава и Козачество Николаевщины организовали экологическую экспедицию. Прошлись вместе, собрали мусор вдоль берега. Полный кузов у трактора набрался. Что дальше? Обсуждаемо.

Вот Руслан Волчецкий, координатор этого проекта, говорит, что есть идея поднять волонтерское движение по этой теме. Да, правильная идея. Мы до войны постоянно на Кинбурн походами ходили, прошли всю косу до Ягорлыцкого залива. И не мы одни. Это ж готовые патрули! Заметил проблему, набрал знакомый номер, вызвал егеря. Правильно? Это сработает, имхо.

Что еще? Говорите! Предлагайте! Делайте! Кинбурн надо, кровь с носу, сберечь.

Ще трохи Чорноморської коси тут і тут…