Регата на Кубок Кінбурнської коси, 2017
З води світ сприймається дещо інакше. Вражаючий простір лиманів й Чорного нашого моря змінюють сприйняття реальності й провокують думки про те як могло би бути. Як повинно бути. Як буде тут через кілька років. Вже замріяно уявляю я лиман повний вітрил. Барки, шхуни, йоли в оточенні сотень малих суден, як наприклад в Амстердамі чи Сіднеї. А чому б ні? Хіба у нас гірше? Що, окрім людської волі й праці, потрібно, щоб зробити цю мрію дійсністю? Миколаївські яхтсмени вже роблять це. Попри негаразди складних часів, попри нестачу фінансування. На власному ентузіазмі й закоханості у справу.
24-25 червня пройшла найпопулярніша традиційна Екологічна регата крейсерських яхт на Кубок Кінбурнської коси ім. Сергія Шаповалова. У цьому році у перегонах прийняли участь 47 човнів. Прийшли яхти з Херсону, Одеси, Южного. На наступний рік вже є плани по піднесенню статусу регати й залученню учасників з інших Причорноморських міст. Хіба це не вагомий внесок у майбутнє?
Але треба й допомога. Не завадила б допомога влади. Гарно було б, щоб хтось з міської чи обласної адміністрації запитав – «Чим ще допомогти, хлопці? Бо ви ж стільки вже зробили для підвищення привабливості міста, для всієї України». Край потрібна допомога з боку бізнесу – спонсорська участь буде дуже вигідною для обох сторін. Залучитись до доброї справи, прославити своє ім’я та підприємство гучною подією – хіба це не вигідно? Від доброго діла усі можуть бути у прибутку. Це може допомогти залученню до нас закордонного капіталу та туристів. В наш край неможливо не закохатись.
А перегони пройшли відмінно! Вже залишивши за кормою Волоську косу, наближаючись до Миколаєва, ледве-ледве помічаючи позаду на обрії сріблясту смужку «морських воріт України» Дніпро-Бузького лиману, вже починаєш за усім цим скучати, чекаючи на нові походи й пригоди :)
